- Я така щаслива, - сказала вона.
Я стояв i дивився на неi. Вона сказала тiльки три слова. Але нiколи ще я не чув, щоб iх так вимовляли. Я знав жiнок, але зустрiчi з ними завжди були швидкоплинними, - якiсь пригоди, iнодi яскравi години, самотнiй вечiр, втеча вiд самого себе, вiд розпачу, вiд порожнечi. Та я i не шукав нiчого iншого; адже я знав, що не можна покладатися нi на що, тiльки на самого себе i в кращому разi на товариша. I раптом я побачив, що означаю щось для iншоi людини i що вона щаслива тiльки вiд того, що я поруч з нею. Такi слова самi по собi звучать дуже просто, але коли вдумаешся в них, починаеш розумiти як все це нескiнченно важливо. Це може пiдняти бурю в душi людини i абсолютно перетворити ii. Це любов i все-таки щось iнше. Щось таке, заради чого варто жити.

Ерiх Марiя Ремарк

• 
• 
•