Тихо плакала краiна, сумно голосила.
День жалоби, по загиблих, влада сповiстила.
Сама ж вбила, так цинiчно, розстрiляла - долю.
Незалежнi, незаможнi, ще й немае волi!



Сповiстила та забула, своi ж обiцянки,
Людям кинула надiю, як кiстку собацi.
Президент назначив дату, буцiм то, шкодуе:
"Я, вам люди, на екранi, свiчку намалюю"!

Полягли за волю люди. Повбивала влада.
Хто б подумав, час же мирний, що така зараза.
Вона нищить та калiчить, за що? За посаду?
Життя цiннiсть, це вiд Бога! Це життя, не шмата!

Нема права, самодури, вiднiмати долю.
Бити, вбити, роздягати, паплюжити мову.
Ви не Боги, ви злочинцi, сила сатанинська.
Наказали, розстрiляли, й загубили душу!

Цiлять людям в серце, в скроню - кати, душогуби.
Дiти плачуть, мати плаче, земля наче стогне!
Будьте проклятi, зарази - проклинае мати,
В пеклi вам, в вогнi горiти, за нашi страждання!

То ж не тихо вже голосить матiр, причитае.
Сотня кращих - Украiнцiв, лежить, спочивае.
Не побачать бiльше свiту, сини Батькiвщини,
Упокой Господь iм душу.., в цю важку годину!

Вiчна пам'ять, земля пухом, слава вам - Героi!
Вiчне царство, вам належить, говорiть iз Богом!
Боже мудрий, Боже славний, пiдкажи, як жити?
Щоб народ наш, працьовитий, нам не загубити.

А Героi, не вмирають, лиш просто вiдходять.
Щоб зiрками нам свiтити, вказавши дорогу.
То ж живи ти - Украiно, будь щаслива мати!
Ще не вмерла Украiна! Згинуть супостати!

• 
• 
•