Фільми-штучні емоції...Це я зрозуміла,коли згадала,як в п'ятницю ледь не розридалася в кінотеатрі...Так,гарна сцена була,гарні емоції,слова також нічого...Чи,може,сльози підступили тому що немає в мене в житті такого кохання,як там...і чи буде?Сумніваюсь...Плакати хотілось,тому що занадто багато емоцій та почуттів сбились...Коли не можу все розставити по поличкам-починаю плакати.Від безвиході...Тоді легшає...
Але,на відміну,від фільмів повнометражних,серіали не тільки являються штучними емоціями,вони є такими,які затягують людей в свої тенета...Я не дивлюсь серіали...І вам не раджу...Краще раз в кінотеатрі виплакатись на плечі у подруги чи кожного дня шмарклі лити в хвіст коханої Мурки/подушку/халат...
P.S:Підтримаємо відчизняного виробника-ходимо на фільми тільки з українським перекладом!!!!!!!!!!

• 
• 
•