Мені вчора моя найкраща подруга "відкрила очі" на деякі обставини мого життя.Виявляється,ми з малим зустрічаємось.Саме так це вигладає зі сторони та є насправді,просто ми обидвоє з ним цього не признаємо і від цього відмахуємось.Мовляв,у нас є всі "складові" того,що є у пари.Просто ми-не такі якісь...
Здається,ніяких обов"яків і прав.Але ніхто нікуди не "тікає",бо грат нема...Ми не пара,але і не налаштовуєм особисте життя на стороні.Пролізли якимись невидимими щупальцями в життя один одного,знаєм тріщинки та слабинки один одного та все одно на всі сторони кричимо:"Ми не пара!".
Я просто вчора була шокована.Реально.Я сама вже повірила у це.Я сама починаю запевняти його у цьому та приторможувати розвиток наших стосунків.
Але факт залишається фактом-зі сторони ми-закохані молодята.Може,і всередині ми такі,просто гарно це приховуєм?...

• 
• 
•