[I][B]... завжди говори те, що відчуваєш, і роби те, що думаєш ...[/B][/I]

... цього девізу дотримуюсь вже давно ... і щаслива від цього все більше і більше ... так ...

... чомусь звинувачую себе у тому, що відбувається ... люди звикли, коли щось/хтось наближається до них, тримати його міцно і не відпускати ... можливо я зашвидко хотіла заволодіти людиною?! ... не знаю ... серце каже, що не мала цього на меті ... і була щирою до кінця ...

... вважаю, що треба було сказати ... прощай ... пояснити, що не так ... дати хоча б можливіть зробити це собі ...

... сьогодні була на службі ... мені дуже сподобалась проповідь отця ... загалом, день промайнув швиденько ... тихо ... хоча й, напевне, застудилась ...

[I][B]" ... уста є, але не говорять, очі є, але не бачать, вуха є, але не чують ... "[/B][/I]

... ми маємо вуха і очі, але не бачимо один одного і не чуємо ...
... але це наші рішення ... наші життя ... доріг багато! ... але яка з них правильна, ніхто не знає ... знає ... нехай буде воля Його ... дякую ... надобраніч ...

• 
• 
•