Лягло чоло-м-код-століття в жовтий човен,
забрав швартовий, якір на фотку,
весла з мамонтів бивнів нагострив,
вітрило в натяжку марлеве сизе,
дунув з легенів вітром капризним,
і понесло сірники-коробки в сторони.

Червоні краплі з неба на бавовну,
риби з моря вийшли поплескати тигрів
хвостами, розігрівши полум'я
для спокус, стрибків і затьмарень
струминних вічок сірого мозку.

Рiка розійшлася великими кругами,
вертить змією крутими брегами,
б'ється мальок об тверду сушу,
колір свій роняє стара груша

• 
• 
•