Переймайся лихом,
Проблемами твого ближнього,
Візьми до серця хвилювання,
Потреби того, хто поруч.

Подаруй иншим світло, якого не маєш,
Силу, якою не володієш,
Надію, яка здається такою хиткою,
Довіру, якої ти позбавлений.
Освіти їх своєю темрявою,
Збагати їх своєю бідністю.

Подаруй усмішку,
Коли хочеться плакати,
Створи тишу в бурі,
Що є всередині Тебе.
„Ось те, чого не маю, я даю тобі” -
Це Твій парадокс...

Ти помітиш, що радість
Мало-помалу увійде в Тебе,
Наповнить Твоє існування,
Стане насправді Твоєю в тій мірі,
Якою Ти дарував її иншим.

(с) Александро Манцоні

• 
• 
•